С. Покровське Кіровоградської області, Кіровоградського району. Село Покровське було засноване в 1755 році, на лівому боці р. Аджамки. Населення було - втікачі із Рязанської, Орловської, Калузької та інших губерній. Архівні матеріали свідчать: «Від Єлисаветграда верстов з 15 по торгівельному тракту розташоване село Покровське Олександрійського повіту із населенням 3 300 чоловік».
Село Покровське складалося із двох хуторів: Турчаново та Макарово. Обидва ці хутори на оброблюваних землях, вулиці прямі, багато будинків із залізними дахами. В селі налічувалосмь 46 колодязів. За переписом 1859 року: кількість дворищ – 462, населення – 1688 чоловік; переписом 1886 року: кількість дворищ – 453, населення – 2491 чоловік, грамотних – які вміють читати та писати було 233 чоловік; переписом 1916 року: дворищ – 604, населення – 3038 чоловік, грамотних – 258 чоловік. В селі було волосне управління, православна церква, школи – 2, кількість дітей що навчалися – 136 чоловік (хлопчиків – 118, дівчаток – 18), земська поштова станція, фельдшерський пункт, лавки – 3, корчми – 3.
На 1889 р. – земельних наділів було 4 665 десятин, село існує як сільськогосподарське товариство, на чолі якого знаходиться правління. Правління складалося із почесних громадян. Усі члени павління були проти революції. На чолі правління був Зинов’єв І.А У селі знаходилася однокласна школа, розташована була в церковній сторожці. Відкрилась 11 жовтня, призупинена робота 16 квітня. За свідченнями 1889 року в школі навчалось – 31 учень; бюджет на рік складав – 28 карбованців. В 1912 році в с. Покровське була побудована нова школа, до революції вона існувала як церковно – приходська.
З 1905 року в селі велася боротьба з поміщиками, очолював цей рух Тимофієв Кузьма Федорович (розстріляний в 1918 р.). В русі брали участь: Орлов Микита, Орлов Сергій, Веретенкін Степан, Чепелєв Кіндрат, Дерищагін Семен, Тимофієв Пилип (розстріляний в 1919 р.), Качанов Костянтин.
Більшовицька влада в селі була встановлена в лютому 1918 року. 13 лютого 1920 року громадяни села Покровське прийняли заяву про визнання і підтримку радянської влади. 26 жовтня 1920 року Покровський революційний волосна рада (комітет) прийняли постанову про відсторонення від контрреволюційних елементів. В 1921 році була створена перша сільськогосподарська артіль «Згода», до якої входило 7 селянських хазяйств.
14 березня 1920 року відбулася сходка громадян с. Покровського, в якій взяло участь більше 1000 осіб, де обговорювалось питання про роль селян в боротьбі з куркульством.
В 1923 році організувалась ще одна сільськогосподарська артіль під назвою «Раздолье».
В 1925 році було організовано перше практичне товариство, а в 1926 році з’явилось іще одне товариство «Краснuй клич».
Перед Великою Вітчизняною війною створена була середня школа. В школі навчалось 720 учнів, навчалось у дві зміни. Село Покровське було російськомовним селом, але в школі було два паралельних україномовних класа. По закінчені школи її вихованці ставали студентами різних вищих учбових закладів країни, серед них працюють агрономами, лікарями, учителями, інженерами, є офіцери та генерали. В 1936 р. директором школи був – Новаковський. З 1937 р. – по 1940 р. директор Клименко С.К. З 1940 – по 1941 р. директор Грищенко М.А. В липні 1941 р. їхні сім’ї евакуювались до м. Енгельс Саратовської області.
Під час окупації з серпня 1941 р. по грудень 1943 р. в приміщенні школи знаходився дорожній відділ німецьких військ. В цей час відбувалося будівництво траси Кіровоград – Кривий Ріг. Працювали на будівництві дороги громадяни мешканці. Покровського та інших ближніх сіл. На роботу збирали всіх без винятку, і навіть підлітків. При найменшому непослуху працівників жорстоко карали. Залишених у селі комуністів німці розстрілювали, так загинув комуніст Степанов. В січні 1944 р. с. Покровське було звільнено радянськими військами.
Покровська школа І-ІІІІ ступенів 2011 року
Покровська школа І-ІІІІ ступенів 2011 року
У 2013 році було проведено капітальний ремонт приміщення школи, як архітектурної пам'ятки. Тепер школа має оновлені сучасні класи,новий фасад,нові меблі. Випускникам минулих років впізнати нашу школу, яка має більш як 100 років важко.
Обеліск слави
В роки Великої Вітчизняної війни проти загарбників боролися 311 жителів, 50 із них були нагороджені бойовими нагородами. В селі Покровське побудований пам’ятник радянським солдатам, які загинули під час визволення села, та обеліск слави 149 загиблим воїнам – односельчанам. У роки війни в боротьбі із нацистськими окупантами загинуло 156 односельчан. Загиблі в боях односельчани під час Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 р. р.: Беляєв П.Ф., Белосвєтов В.І., Марков І.Н., Макаров Ф.І., Смірнов В.А. та багато інших.
В 1960 році колгоспи об’єдналися в один «Перемога», який очолив Шаповалов П.П. В 1961 році пішов працювати учителем в Покровську школу. Наступними керівниками були: Яценко, Подколзін В.В. В селі Покровське – колгосп «Перемога», який виріс на базі сімох сільськогосподарських артілей. Колгосп мав 6229га. землі, із якої – 4945га. – оброблена земля та 465га. пасовиськ. Основний напрямок розвитку хазяйства – вироблення зерна та скотарства. На 100га. обробленої землі колгосп мав 35 голів худоби, також було 29 тракторів, 24 комбайни, 17 автомашин. Протягом десяти років у колгоспі побудовано 14 тваринницьких приміщень, зерносховище, 5 загальних приміщень. Керівник колгоспу після війни був Горін Василь, Шаповалов П.П., Ніколенко І.С. – фронтовики. Село було поділене на два колгоспи до 60 – х років. Колгосп «Ворошилова», який очолювали Ткаченко А., Писарєв А.Т. (входили вул.. Волкова, Любо – Надеждівка, Солдатчина).
Колгосп «Кірова» (входили вул.. Балашовка, Випханка, Демешково). Керівниками були: Шаповалов П.П., Коваленко. З 1975 року Шаповалов П.П. знову був обраний керівником колгоспу «Перемога». Очолював колгосп до 1986 року. З 1986 року керівником було обрано Харченка Івана Степановича. В 1996 році КПС «Перемога» було реформовано в ФХ «Покровське». На базі цього господарства було проведено розпайовку землі та майна (4.2 тисячі сільськогосподарських земель). В грудні 1998 року господарство очолила, як наступниця, його жінка, Харченко Любов Михайлівна. Головною метою діяльності господарства є виготовлення товарної продукції рослинництва, скотарства, переробка та торгова діяльність.
Протягом 5 років кількість працівників в господарстві залишається стабільною, спостерігається тенденція до збільшення працюючих місць. Загалом, за рахунок галузі переробки та обслуговування вона збільшилась на 15 місць. Керівник та його господарство представлені із занесенням до «Золотої Книги України – 2000». Ця своєрідна партнерська галерея наших співвітчизників, яка вплинула на розвиток новітньої історії нашої держави.
За період 2001 – 2014 р.р. чисельність населення практично не змінилась за рахунок приїхавших до нашого села на постійне місце проживання із інших міст та сіл. Наприкінці 2006 року на сесії сільської ради було прийнято рішення про списання 16 дворів.
Село Покровське славне місцевими майстринями та ветеранами праці...
Село Покровське славне місцевими майстринями та ветеранами праці...
